…Бачу сон…
Коли юна дівчина Ліна Костенко...
Стара шовковиця під Маріуполем...
Наш чотовий — чоловік з химерами...
Сиджу на березі моря...
Коли чистиш зброю...
Ці чайки над полем бою — вони такі недоречні...
Під Слов’янськом бої...
У мене є земляк...
Час на війні...
«Жодного сну за усю війну»...
Цей вірш починався як білий...
Коли працює установка залпового вогню «Град»...
Дивне це відчуття коли відкриваєш рахунок...
«Сивий» — «Кармелюку»
Я вчора вмер...
Може б ти не йшов сину...
Заповіт
