^
Начало
Установить закладку
+ Настройки
14 | 16 | 18 | 20 | 22 | 24
Ширина текста:
50% | 60% | 70% | 80% | 90% | 100%
Шрифт:
Цвет текста:
Установить
Цвет фона:
Установить
Сбросить настройки
Вступне слово
Передмова
Глава I Новітнє вчення про тлумачення правових актів у системі юридичної науки і юридичної освіти
§ 1 Вчення про тлумачення нормативно-правових актів як наука і навчальна дисципліна
§ 2. Вчення про тлумачення правових актів і історія права
§ 3. Вчення про тлумачення правових актів і історія вчень про право і державу
§ 4. Вчення про тлумачення правових актів і теорія права і держави
§ 5. Вчення про тлумачення правових актів і галузеві юридичні науки
§ 6. Вчення про тлумачення правових актів і логіка та мовознавство
Глава II Сучасний стан законодавства України та проблема його тлумачення
§ 7. Необхідність у тлумаченні актів законодавства
§ 8. Значення тлумачення актів законодавства
§ 9. Тенденції розвитку законодавства як предмета тлумачення за роки незалежності України
§ 10. Стан законодавства і організація суспільства
§ 11. Невиправдана ускладненість актів законодавства
§ 12. Посилення суперечностей між положеннями актів законодавства
§ 13. Стан юридично-технічної опрацьованості актів законодавства
§ 14. Як включаються нові закони в систему законодавства?
§ 15. Законодавчий вплив на правотлумачну діяльність
§ 16. Місце та рівень тлумачення правових актів у правозастосовній діяльності
Глава III Загальні положення вчення про тлумачення юридичних актів
§ 17. Мета тлумачення
§ 18. Раціональний і інтуїтивний підходи до тлумачення правових актів
§ 19. Ідея різноджерельності права. Природне і позитивне право
§ 20. Судова практика як джерело права
§ 21. Алгоритм правотлумачення
Глава IV Текстуальне опрацювання положень правових актів
§ 22. Тлумачення термінів і слів
§ 23. Текстуальне опрацювання положень правових актів і юридичних документів: правові норми, встановлені прямо
§ 24. Непряме встановлення (випливання) правових норм
§ 25. Пряме випливання правових норм із актів законодавства
§ 26. Пряме випливання прав із положень, що встановлюють обов’язки, і навпаки
§ 27. Окремі види нормативних формулювань, із яких прямо випливають правові норми
§ 28. Колізії між правовими нормами, що прямо встановлені в актах законодавства, і правовими нормами, що прямо випливають із них
§ 29. Текстуальне переопрацювання текстів правових актів і юридичних документів
Глава V Логічне тлумачення положень нормативно-правових актів
§ 30. Правові норми, текстуально закріплені і текстуально не закріплені (закріплені логічно) в актах законодавства
§ 31. Виявлення логічно закріплених правових норм, що випливають із контексту
§ 32. Врахування контексту і висновок від протилежного як методологічні інструменти вирішення колізій у законодавстві
§ 33. Правові норми, що логічно закріплені в актах законодавства і виявляються при тлумаченні за допомогою висновку a fortiori
§ 34. Врахування контексту з метою виявлення змісту формально недостатньо визначених положень
§ 35. Використання логічного тлумачення для з’ясування змісту нормативних положень, при формулюванні яких правотворчий орган припустився помилки
Глава VI Системне тлумачення положень актів законодавства. Субординація правових норм
§ 36. Місце правила про перевагу правових норм вищої юридичної сили в системі правил правозастосування
§ 37. Місце міжнародних договорів України в ієрархії нормативно-правових актів
§ 38. Надання правовим нормам меншої юридичної сили здатності конкурувати з нормами вищої юридичної сили
§ 39. Ієрархія правових норм і засада правової визначеності
§ 40. Загальний характер правила про ієрархію правових норм і індивідуальних правових приписів
Глава VII Системне тлумачення актів законодавства. Переважне застосування спеціального закону (спеціальних правових норм)
§ 41. Терміни «спеціальний закон» і «спеціальна правова норма»
§ 42. Юридичне значення визнання закону спеціальним чи таким, що встановлює особливості правового регулювання
§ 43. Позначення певного законодавчого акта як основного чи основоположного
§ 44. Здатність до конкуренції правових норм, що встановлюються нормативно-правовим актом, галузева належність якого не співпадає з галузевою належністю зазначених норм
§ 45. Спеціальні правові норми і спеціальні правила
§ 46. Сутність спеціальної правової норми
§ 47. Критерій поділу правових норм на загальні і спеціальні
§ 48. Значення звуження гіпотези загальної норми і розширення гіпотези спеціальної правової норми
§ 49. Щодо можливості (неможливості) використання широти диспозицій як критерію поділу правових норм на загальні і спеціальні
§ 50. Несумісні загальні і спеціальні норми
§ 51. Колізії між сумісними загальними і спеціальними нормами, диспозиції яких співвідносяться як рід і вид
§ 52. Колізії між загальними і спеціальними сумісними правовими нормами, диспозиції яких є різними і належать до одного роду
§ 53. Колізії між принципами та іншими правовими нормами
§ 54. Колізії між загальними правовими нормами, при формулюванні яких використано слова «лише», «тільки», «виключно», «не інакше як», і спеціальними правовими нормами
Глава VIII Системне тлумачення актів законодавства. Вирішення хронологічних колізій
§ 55. Історичні, законодавчі і логічні підстави правила «lex posterior derogat priori»
§ 56. Проблема зворотної дії закону у часі
§ 57. Визначення закону, прийнятого пізніше
§ 58. Конкуренція між раніше встановленими спеціальними нормами і пізніше встановленими загальними нормами
§ 59. Зазначення в законі на його переважне застосування перед законами, які будуть прийняті пізніше
§ 60. Обтяжені хронологічним компонентом колізії між правовими нормами, сфери дії яких частково не співпадають
§ 61. Обтяжені хронологічним компонентом колізії між положеннями законодавства, що текстуально закріплюють сумісні правові норми, сфери дії яких частково співпадають
§ 62. Обтяжені хронологічним компонентом колізії між загальними і спеціальними правовими нормами, одна із яких закріплена текстуально, а інша закріплена логічно і виявляється при тлумаченні з допомогою висновку від протилежного
§ 63. Застереження про застосування раніше прийнятих законів в частині, в який вони не суперечать новому закону
Глава IX Правові норми, що логічно закріплені в актах законодавства і виявляються при тлумаченні за допомогою висновку від протилежного
§ 64. Правові норми, що логічно закріплені в актах законодавства і виявляються за допомогою висновку від протилежного, як невід’ємна частина змісту нормативно-правових актів
§ 65. Значення висновку від протилежного для правотлумачення і правозастосування
§ 66. Випадки, коли висновок від протилежного не дає правильного (істинного) результату
§ 67. Межі, в яких висновок від протилежного може мати значення правової норми
§ 68. Випадки, коли правові норми, які логічно закріплені в актах законодавства і виявляються при тлумаченні за допомогою висновку від протилежного, підлягають застосуванню
§ 69. Висновок від протилежного і висновок про відсутність правового врегулювання
§ 70. Висновок від протилежного із нормативних положень, що містять слова «лише», «тільки», «виключно», «не інакше як»
§ 71. Висновок від протилежного як засіб вирішення колізій між правовими нормами, сфери дії яких співпадають, а диспозиції співвідносяться як рід і вид
§ 72. Використання висновку від протилежного для вирішену колізій між текстуально закріпленими правовими нормами, сфери дії яких частково співпадають, а диспозиції є різними, у тому числі співвідносяться як рід і вид, і сумісними
§ 73. Використання висновку від протилежного для визначення меж застосування правила «lех spesialis derogat generali»
§ 74. Висновок від протилежного як засіб вирішення колізій між правовими нормами, що позначаються як особливості правового регулювання, та іншими правовими нормами
§ 75. Використання висновку від протилежного для з’ясування логічного зв’язку між нормативними положеннями, що текстуально закріплюють позитивні і негативні правила
Глава X Колізії між правовими нормами, що виявляються при тлумаченні за допомогою висновків від попереднього правового явища до наступного або навпаки, та іншими правовими нормами
§ 76. Правові норми, що виявляються при тлумаченні за допомогою висновків від попереднього правового явища до наступного або навпаки, як невід’ємна частина юридичного змісту актів законодавства
§ 77. Здатність правових норм, що виявляються при тлумаченні за допомогою висновків від попереднього правового явища до наступного або навпаки, конкурувати з іншими правовими нормами
§ 78. Використання висновків від попереднього правового явища до наступного або навпаки для вирішення колізій між нормативними положеннями, які одночасно встановлюють норми адміністративного і цивільного права
§ 79. Охоронні і регулятивні правові норми в одних і тих же положеннях законодавства
§ 80. Виявлення із процесуальних норм за допомогою висновку від наступного правового явища до попереднього матеріальних норм
§ 81. Текстуально закріплені норми цивільного (господарського) права і логічно закріплені норми трудового права
§ 82. Юридичний факт і правовідносини як попереднє і наступне правові явища
§ 83. Висновки від попереднього правового явища до наступного або навпаки у практиці Європейського Суду з прав людини
Глава XI Інші питання системного тлумачення
§ 84. Правові норми, до яких відсилають застереження «якщо інше не встановлено законом» та інші подібні застереження
§ 85. Роль застереження «якщо інше не встановлено законом» у перетворенні загальної правової норми, до якої додане таке застереження, із сумісної в несумісну із конкуруючими спеціальними правовими нормами
§ 86. Застереження «крім випадків, встановлених законом» і загальні посилання на закон
§ 87. Вплив хронологічного критерію на визначення закону, до якого відсилає застереження «якщо інше не встановлено законом»
§ 88. Тлумачення застережень «якщо інше не встановлено законом чи установчими документами юридичної особи»
§ 89. Колізії між визначенням понять і правовими нормами
§ 90. Нормативні положення, які за своїм змістом виходять за межі назви акта законодавства, заголовку його структурного підрозділу чи статті
§ 91. Колізії між назвою нормативно-правового акта та його змістом
§ 92. Використання системного тлумачення для з’ясування змісту нормативних положень
§ 93. Використання системного тлумачення для виявлення правових норм, що не мають предмета правового регулювання
§ 94. Колізії між правовими нормами, встановленими кодифікованими законодавчими актами, і правовими нормами, передбаченими іншими законами
§ 95. Матеріальні і процедурні норми
Глава XII Телеологічне і історичне тлумачення.
§ 96. Телеологічне тлумачення правових актів і норм
§ 97. Основний зміст історичного тлумачення актів законодавства
§ 98. Врахування світового правового досвіду як один із проявів історичного тлумачення актів законодавства
§ 99. Врахування соціального контексту при тлумаченні актів законодавства
§ 100. Зміни в правовій системі, що обумовлюють необхідність в історичному тлумаченні нормативно-правових актів
Глава XIII II Дискусійні питання правотлумачення
§ 101. Офіційні роз’яснення
§ 102. Розширене та обмежене тлумачення
§ 103. Сутнісний і формальний підходи до тлумачення правових актів
§ 104. Використання зовнішніх джерел при тлумаченні актів законодавства
Глава XIV Особливості тлумачення положень Конституції України
§ 105. Особливість Конституції України як нормативно-правового акта
Глава XV Верховенство права
§ 106. Правові норми і декларації у змісті принципу верховенства права
§ 107. Принцип верховенства права та інші правові норми
§ 108. Пряме застосування принципу верховенства права
§ 109. Загальна характеристика змісту принципу верховенства права
§ 110. Основа змісту принципу верховенства права
§ 111. Осердя змісту принципу верховенства права
§ 112. Обов’язок держави забезпечити невідчужувані права людини як складова частина змісту принципу верховенства права
§ 113. Право на життя як невідчужуване право людини
§ 114. Право власності як невідчужуване право людини
§ 115. Право на справедливий суд
§ 116. Відповідальність держави і територіальних громад
§ 117. Вимоги принципу верховенства права до змісту законів
§ 118. Засади добросовісності, справедливості та розумності
Глава XVI Аналогія закону і права
§ 119. Аналогія закону і права як спосіб правозастосування і аналогія як логічний прийом тлумачення положень актів законодавства
§ 120. Неврегульованість суспільних відносин як підстава застосування аналогії закону
§ 121. Подібність відносин як критерій вибору правової норми, що підлягає застосуванню за аналогією
§ 122. Правові норми, які можуть застосовуватись у порядку аналогії закону
§ 123. Аналогія закону як засіб заповнення прогалин у законодавстві, що виникають у разі неможливості застосування його положень унаслідок їх невідповідності принципу верховенства права
§ 124. Обов’язковість застосування аналогії закону, яка (обов’язковість) випливає із змісту відповідних положень нормативно-правових актів
§ 125. Застосування за аналогією норм процесуального права
§ 126. Неможливість застосування в порядку аналогії права конституційних принципів
§ 127. Підстава застосування аналогії права і проблема застосування принципів (основних засад) законодавства
§ 128. Юридична неоднорідність загальних засад цивільного законодавства, які ч. 2 ст. 8 ЦК приписує застосовувати в порядку аналогії права
§ 129. Проблема застосування в порядку аналогії права загальних засад права