^
Начало
Установить закладку
+ Настройки
14 | 16 | 18 | 20 | 22 | 24
Ширина текста:
50% | 60% | 70% | 80% | 90% | 100%
Шрифт:
Цвет текста:
Установить
Цвет фона:
Установить
Сбросить настройки
«Бути з тобою. Бути тобі — і вмерти…»
«Осмислюю тебе на приступці трамваю…»
«Відсутні береги у кровотеч…»
«Безслідна і невидима, як вовк…»
«Дидактика смерті. Ти тяжчий мені від брата…»
«Тут немає могил. Тут самі ятері в порожнечі…»
«Мені з передсвіту дано і наречено див…»
«У землю увійди — і так собі заплач…»
«У темряві прокинусь — адже спала…»
«Сіна стіжок в оправі стерні і моху…»
«Заспіткаю тебе не при камені — на траві…»
«Я здивована сном, не упізнаним тут сьогодні…»
«Я твоє місце сили. Мандруй без мене…»
«Чи спитаєш мене про мої імена…»
«Тільки смерть не розлучить нас…»
«У Божий голод намолю зерна…»
«Я сумна по вечері. Нанизано дрібно дахи…»
«Не відгадуй мене. Нас єднає єдине мовчання…»
«Травнева епістола болю — мені від птаха…»
«У цих закапелках — ще з літа — цькування і гони…»
«Згасають дерева твої голосами чужими…»
«Марку Аврелію, у дзеркала Дунаю…»
«Наші міста — під високими травами…»
«Будь собою, поки…»
«Вишиватиму шовком шрами твоїх знамен…»
«Ти прозорий, як я. Ти щоразу приходиш сюди…»
«Зненацька знерухомлені ліси…»
«Віруй, що світ цей білий — стрімкий, як вежа…»
«Я сьома сама. Наді мною — світила світів…»
«Скорочую вічність між нами на тричі по три…»
«За стільки років — тільки два листи…»
«Відчитаю світи із долонь пташенятам і птицям…»
«Хай Бог мені простить мій мармуровий кашель…»
«Кохаю тебе — обережно, тривожно, натужно…»
«Анатомія втечі у жили чи травня, чи літа…»
«Смирення хаос, почуттів гармидер…»
«Вивищую тебе, вивіщую, як вмію…»
«Мене не впізнаєш, як тих, що приходять уперше…»
«Зіграємо в партію долі, де чорне і біле…»
«Наглядати, збиваючи з квітів пилок…»
«Отже, звідки ітиму в прозорі поля неповернень?..»
«Я тобі прикипіла. Я мала б тобі відтекти…»
«Епопея граніту. Стрункі обеліски серцям…»
«Нащадок на щодень, на те вона й пітьма…»
«Ти мовби приходиш в алею, що ніби без меж…»
«Я надто жінка. Знаєш, я така…»
«Ця карафка — як доля, однак — недолито вина…»
«Пишу я грішно. Як мені втекти…»
«Шукаю дім. Ключа при нім печать…»
«На столі залишаю щоразу папір і папір…»
«Зламався світ об серце: не люби…»
«Я смертниця міста, в якому бракує тебе…»
«Сухі монастирі порожніх гнізд…»
«Ніхто не вічний, тож ніхто не з нами…»
«Прийшов, побачив, переміг, знесилів…»
«Яструбине вино, яструбине крило для Марії…»
«Заподію випите вино…»
«Зітни мене стеблом — і кинь на брук…»
«Історія вбивць — як остання межа неприбулих…»
«Не смертні ми. Кому потрібна смерть…»
«Брестиму за вітром в його володіння казкові…»
«Землисті звуки чорні і гіркі…»
«З мого дому виходимо двоє — не смерть і не я…»
«Ти не прийшов, і камінь не проріс…»
«Ти все ще здатний чути острови…»
«Люблю тебе. Це віра. Це спосіб жити…»
«Я ні про що не згадую. Я є…»
«О пане муки, що мене карає…»
«Торкають зір полотна забуття…»
«Так легко йти самому попри дощ…»
«Життя, як мито, сплачено до решти…»
«Над коренем води — несущого томи…»
«Благодатний серпню, благо дай!..»
«Світанок обпікає, усенощна…»
«Є чорна прірва — леза крутизна…»
«Тут відлунює страх, тут зимівлі тривають вічність…»
«Чи зміг би мене врятувати від доброї вісті…»
«Не той, хто Бог, а той, хто пересмішник…»
«Одягну сукню чорну, мов до страти…»
«Розкажеш мені наш чорнильний пісок…»
«Месія шукав посланців. Місце зустрічі втрачено…»
«Ти забудеш слова. Але ти не забудеш молитви…»
«Любити тебе — неначе іти по цвяхах…»
«Це всього лише світ. Полічити б його по двоє…»
«Традиція усмішок. Етика блудних сердець…»
«Нам важко так не вірити, а знати…»
«Жалобна пісня ангелів. Слова…»
«Піт ритуалів. Простір як розсадник…»
«Не маєш мови. Ніч тебе знесилить…»
«Запротореність ангела в світ — і минання зерна…»
«Я з ковчегу, де Ной заблукав…»
«Всього лиш квіти, і всього лиш з тих…»
«Чорний вік одноденки: прийняти, пройти…»
«Чи той Коран — так само як кора?..»
«Перечекай мене, перестарцюй…»
«Обітниця мовчання шарудка…»
«Стою при вході — як ввійти у душу?..»
«Така ця дивна мука — ностальгія…»
«З того боку осоння — єдине тривання в сонцях…»
«По обідні, мов по обіді…»
«Ось Долороса. Десь молоко розлито…»
«Грядуть слова пророцтв і молитов…»
«Чуже буття — з війною і в війні!..»
«Аж знемагають дзвони. Ми відходим…»
«Час вигнання почавсь…»
«Гріхи повернень — сплачені — збагнути…»
«Дно клепсидри — дзеркалом потопу…»
«Я ризикую знов не мати ран…»
«Я — мов камінь, закопаний в землю промерзлу…»
«Для цієї любові без правил немає бійців…»
«Не сурми мені з сурем. Не вийду тебе зустрічати…»
«Роздвоєння моє, як мідь. Не їдь…»
«До сволоків причеплені вінки…»
«Він умирав її. А я тебе чекаю…»
«В садах Гесперид ніде й яблуку впасти від тиші…»
«Я заночую тут. Хай буде мідь…»
«Сирени плачуть, стогне Одіссей…»
«Шлях мій до тебе є довшим, ніж…»
«Видовищ! Крові!..»
«Ахіллес — ім'я як вирок…»
«Я кентавр із епохи кентаврів. Чи чуєш литаври?..»
«Мовчатиму, бо в цьому світі хто ми…»
«Нетривкість знань, подібності химер…»
«Оселі — як зерна посіяних вітром трав…»
«Пилюка із довгого шляху на тілі — мов грим…»
«Ми польовані. Ми намальовані в полі охрою…»
«Ти мій дощ, ти коханець рослин…»
«У світі моєму лиш ти не належиш мені…»
«Мов коханець ріки, ти увечері пахнеш бузком…»
«За медами — полин, як плесо, і бджоли мови…»
«Тряско возик везе. Мерехтять Купідонові щоки…»
«Я хочу, аби ти в пітьмі мовчав…»
«У тебе губи свіжі, як черешні…»
«Стояло удвох притамоване вранішнє світло…»
«Пронеси мене в дім свій найменший…»
«Тривимірний простір обіймів — і жінка-клепсидра…»
«Дотик перкалевий. Місто торкає свідка…»
«Ти мовчиш. Чорний віск. Ніч тече попід віями нам…»
«Закипаю, туга, як глибока криниця…»
«Гортай мою сукню, як книгу: пелюстки і квіти…»
«Ластівки збираються в дорогу…»
«Не я не тобі не сьогодні мовчу…»
«Та любов, як тарпан. Тільки іскрами креше душа…»
«Торкнусь тебе губами, наче кінь…»
«Три слова, три біди на три води…»
«Закінчу століття — і знову століття почну…»
«Я посміла тебе оспівати в своїй високості…»
«Не зможу тебе захистити, бо що таке смерть?..»
«Ти мій сам з-поза себе, і втіха моя, і вода…»
«Вишиваю хрестом узір…»
«Незглибимість русел, щоб тонути…»
«Я люблю твої руки, вони мов живі імена…»
«Своїм триванням бережеш знамення…»
«Подаруй мені ніч, наче замок: бійниці і круки…»
«Жорстокість неминучого, немов…»
«Запанували чорні кольори…»
«Я полюю на ранок, коли ж він нарешті настане…»
«Твої очі змінюють колір, як ніч над морем…»
«Лякаюся світла, бо світло сьогодні скляне…»
«Я сомнамбула. Місяць — провалля, підсвічене знизу…»
«Гіацинт попід місяцем — герцог величний…»
«Люблю тебе, людино із безодні…»
«Оголений пейзаж. Парфумів синій запах…»
«Акварель дощової погоди: зелене і синє…»
«Валізу ставлю до підніжжя дому…»
«Долала світ — немов холодну воду…»
«Ти мій поет, а я твоя утома…»
«Я поволі чекаю на тебе, занадто поволі…»
«Є синоптики смерті, синоптики граней води…»
«Мокро тане асфальт, націлований листям осіннім…»
«Час на інше каміння. Збиратиму крихти крику…»
«Надщерблені сходи… Так важко спускатися вниз…»
«Трелі шурхоту листя…»
«Ця спека — лабіринт, в якому легко…»
«Це дощ — чи жінка, сплетена з печалі…»
«Я жінка неминуча, бо не ми…»
«Краєвид розглядатиму, як вселенське живе Ніщо…»
«Усе від кленів — перша прохолода…»
«У срібному небі — стинання птахів…»
«Заледве чи хтось пригадає повернення хмар…»
«Прийде зима снігів, слідів і сажі…»
«Мандрівка додому. Повернення в блудне тепло…»
«Так просто, так коротко глухо зачинено двері…»
«Цей сон ішов не так, як ходять сни…»
«Я хочу збрехати: ніколи тебе не любила…»
«Є закони тривання між вод. Головне — не втонути…»
«Люблю тебе. Може, це справді така любов?..»
«А море у дуплах, неначе у мушлях зелених…»
«Скаменіють птахи — і почнуть сумувати за цвітом…»
«Залишу батьківщини вічний Рим…»
«Я свідок розпаду підвалин. Це зеніт…»
«При непрозорих вікнах пірамід…»
«Антидія літургій — чи передоплата води?..»
«Ми відходимо в жовте…»
«Солодкий сік, не спитий з вуст, а стятий…»
«Скажи бажання — хай тобі наврочу…»
«Ізлукавлю з тобою. Вернуся додому вночі…»
«Ошелешеність кігтів, зав'язлих у тілі живому…»
«Усе одно з тобою ми — усе…»
«Я жінка твоя. Навіть Книга мене замовчує…»
«Самотність і печаль — недосказанно…»
«Гостра пам'ять лягає кістьми…»
«Смуга прибережної роси…»
«Скидаю місяць на вовчу стежку…»
«Відпочинок назовсім. Горбаті осінні вовки…»
«Я вертаюсь надвечір у світ, де відстояні хащі…»
«Не осягну тебе і не відкрию…»
«Лиш деревом встелене ложе. Засну з-поза саду…»
«Сон — болото нічне, трясовиння засмоктує душу…»
«Я в ній кажан, в цій ночі двійників…»
«Витаю над безоднею, сповита…»
«Полювання за власним криком…»
«Мене лиш чутно. Кольору нема…»
«Ніхто не повірить, якщо я тебе збережу…»
«Я не про те. Ми тільки листя…»
«Обителе моя, несправжня і химерна…»
«Любові домоткане полотно…»
«Я сонях сну. Тонке моє стебло…»
«Стиглі краплі дощу — або, може, уже переспілі…»
«Не вір мені, що я несамовита…»
«Мовчу — заради тебе. Ти апостол…»
«Тільки слід за останнім конем…»
«Птиці із крильми, зробленими з фольги…»
«Прийдемо — сумні. Залишимось тут — терплячі…»
«Ледве щастя моє ледве дихає ледве живе…»
«Витривалість в дорозі — і невитривалість у вірі…»
«Я йду за вітром. Він мене несе…»
«Почни мене спочатку, ніби книгу…»
«Вода тече, як перше, бо вода…»
«Якби мовчав, ти був би вартовим…»
«Вогонь чорніє. Хочеться вмирати…»
«Спорожнію — як жінка, як квітка тобі облечу…»
«Стежка світла сходжена птахами…»
«Ми нетутешні люди. Нас — нема…»
«Надто легко вертати і важко іти…»
«Ти мій, як покличеш, і шати — до ніг…»
«Тонко різано мармур, а надто його пелюстки…»
«Складало крила дерево у сніг…»
«Банкрутство осені, і золото — ніщо…»
«Кора сосни ховає запах хвої…»
«Призначення знаків — мовчати, бо речі і суті…»
«Вервицю нам мовлено з дна…»
«Незримий, як зозулина провина…»
«Очі воском печуть свічі…»
«Душа, упокоєна снігом, чекає Різдва…»
«Ген далеко ввімкнулась зірка…»
«Чи зрозумієш, чи приймеш покору…»
«Я хочу зіщулитись, втілившись в дику траву…»
«Дві статуї навік закаменілі…»
«Ім'я троянди — злаком а чи злитком?..»
«Чи то букви мені чужі, чи хвилини мені діряві…»
«Можливо, це спротив. Суха скрупульозна жага…»
«Люби мене, не дай мені піти!..»
«Душа душею, а життя життям…»
«Дитя у лоні зойкне — і замовкне…»
«Кипітимуть русла. Застигне на стеблах роса…»
«Вже клени в вітер впряжені, як коні…»
«Сила і мякість живої води…»
«Моє знання — важке і незбагненне…»
«Є нагота коня у літній зливі…»
«Я можу забути в котромусь з своїх перетворень…»
«Ти йдеш, як дощ, ти зважуєш слова…»
«Ця любов — неначе упівсерця…»
«Це місяць трутизни зелених врун…»
«Вже майже вечір. Що тобі до мене?..»
«Скупа надія, наче липи запах…»
«Ми стрілися ще до передчування…»
«Сонце знову болить. Я запитую, ким воно стало…»
«І все-таки ми будемо на «ти»…»
«Жити довго — а потім почати…»
«Не знаю, хто винен у звершенні Божого літа…»
«У цьому промінні, у цьому його безгомінні…»
«Стоїмо у саду. Золоте нетутешнє…»
«Люби мене. Я буду мовчазною…»
«Твоя доступність вища, ніж слова…»
«Якщо ти є, чому тебе немає?..»
«Не прагну достукатись, віриш? Лиш прагну ввійти…»
«Гортаю трель сліпого солов'я…»
«В нас насправді нічого нема, крім початку кінця…»
«Блукатиму садами обома…»
«Чверть на першу. Полудень уповні…»
«Є тривога дерев — і ніякого сенсу в печалі…»
«Безпеки не існує. Ризик — міра…»
«Це ремство природи, бунт пасіки і бджоли…»
«Їм яблука, і ще вони гіркаві…»
«Не содом, а сад посеред лісу…»
«Всю безжальність мою…»
«Це не любов. Це втрата суєти…»
«Мурую сад, де безліч птиць і духів…»
«Навіки нерухомі, слід у слід…»
«Спіткає тварину, яка залишилась без дому…»
«І рай, і яр, а яром — вододіл…»
«Я ще — мов глина Божа, ще м'яка…»
«Ми надто злі і надто нетерплячі…»
«Заки сонце не встане, збиратиму роси отруйні…»
«Заповзає вуж в своє обійстя…»
«Несите світання вихоплює сонце зі сходу…»
«Нагою прийшла я у світ і нагою піду…»
«Наш страх, немов химерний шовкопряд…»
«Я люблю тебе з мукою світла, що ріже повіки…»
«А мох у фортечних садах був колючим…»
«Чистота замовкання заклякне і стане камінням…»
«Скільки збіжжя піде за водою, і скільки млинів…»
«Не віддай мені світу, тамуй мене з болю, бо біль…»
«В полях, вздовж яких не ходила, не плакала, не…»
«Цю хвилю розтято на тіло, півтінь і півтон…»
«Час обмежено пам'яттю…»
«Зробись для мене каменем, підемо…»
«Я у тобі беззахисна, як сон…»
«Днесь зникоме сумління, і капає з ранки вода…»
«Недочитана чарка, посолена жмінкою глини…»
«Зливатиму з рук потойбічне тривання нарозтіж…»
«Час збирати каміння збігається з часом вмирати…»
«Відпокутую очі важкою, як камінь, сльотою…»
«Вода, ніби кашель, густішає в холоди…»
«Судинами, судними днями і просто годинами…»
«Я брела навмання. Десь на кручі мигдаль розцвів…»
«Забудь мені вмерти. Звістуй переродження сну…»
«Умираючи, схочу для себе прозорої тиші…»
«Не добро і не зло. Тільки світла тривкі похідні…»
«Звільни мою душу від каменя мого плачу…»
«Моя молитва, мов коса до пояса…»
«Закаменію. Це не любов — цемент…»
«Успадкованих сенсів тілесності, Господи, збав!..»
«Відпозичу борги і наріжу в заплавах тіней…»
«Як впізнати тебе серед каменів цих…»
«Занадто вечір в скронях стугонить…»
«Йдучи за сонцем і супроти зір…»
«Ріки течуть роками, в водах умивши руки…»
«Смерть настає. Земля стає важкою…»
«Всього лише цвинтар. Вологі цвинтарні лави…»
«Ген криниця стара. На цямринні, від моху глухому…»
«Нахились над водою — не пити, а так, задля тиші…»
«Не май мене. Не мучся наді мною…»
«Скільки золотої безнадії…»
«Ти жадав гіркоти, що, мов дим, найсолодша удома…»
«В узголів'ї кінця не шкодую, що ночі несталі…»
«Ти не любиш мене, ти мене не полюбиш удруге…»
«Постарію на тиждень. Сутінь зрадять…»
«Звикаючи до меншого, втрачаю…»
«З чого виймається серце? Зотліле — із тіла…»
«Львів — стоколісний ліс. А ти — прозорий звір…»
«Прийму тебе, врятую, збережу…»
«Усе закінчиться. Шербет від чекання зітліє…»
«Периметром неба — холодні свинцеві дахи…»
«Лікуєшся способом жити, аж серце пече…»
«Ти снишся і снишся. Приходиш до мене усує…»
«Не любити — не бути, бо сказано: не убий…»
«Після смерті важчає утричі…»
«Не знаю, як нас звати, як нас звати…»
«Мій вірш — двосічний, гострий, спраглий крові…»
«Валькирії в альковах, звуки снів…»
«Ця майже пристрасть не зашкодить тиші…»
«Є речі. Їх назви. І ще раз їх назви. І ще…»
«Щось розділяє нас. Невже любов?..»
«Я майже божевільна, як зело…»
«Я виголошу біль. Я вихолощу втому…»
«Я мовчала цей рік. Дуже довго зросталася рана…»
«Знаю сенс безпорадності. Часом не хочу могти…»
«Кричатиму, як риба над водою…»
«Слова мої, всі кілька тисяч віршів…»
«Рана заснула і спить…»
«Мій Господи, навчи мене піти!..»
«Ми вже з тобою, рідний, в такій дорозі…»
«Я люблю тебе. Я тебе відпускатиму тричі…»
«Ми будемо щасливі, ніби смерть…»
«Ти, ще був мені ти. Ти, що був мені, був мені ти…»
«Прокладаючи шлях земний…»
«Люблю тебе тут. Такого, як є. Такого…»
Про авторку
